Жни́ця, -ці, ж. = жнія. Ум. жни́чка.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках!
Непритика, -ки, об. Безпріютный, бродяга. Встрѣчено только у Кулиша, гдѣ говорится о юродивомъ. По світу швендяє ся непритика, — ні хати в бідолахи, ні двора.
Обмацування, -ня, с. Ощупываніе.
Остилий, -а, -е. Постылый. Для мене завжде Турн остилий.
Панонько, -ка, м. Ум. отъ пан.
Полежака, -ки, об. Лежебока мужчина или женщина. Одна дочка у Івана та і та полежака. Каша — мати наша, а борщ — полежака.
Славетний, -а, -е. 1) Знаменитый, славный. 2) Достойный, достойный уваженія. Всякому стало розумно, який справді славетний та величний у своїй простоті той сільський мир, з которого Квітка вибрав свою Марусю з її семєю поетичньою. Какъ эпитетъ міщанина въ прежнее время: уважаемый.
Татарча, -чати, с. Татаренокъ. Ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!»
Умивання, -ня, с. Умываніе. Ум. умиваннячко. Вибілило личко умивиннячко.
