Будочка, -ки, ж. Ум. отъ буда.
Валькировий, -а, -е. Относящійся къ валькиру. Став серед хати проти валькирових дверей.
Добува́ння, -ня, с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. 2) Доживаніе, дожитіе до срока.
Загоро́жа, -жі, ж. = загоро́да 1. Задумали та снітинці город городити, щоб нікуди литвяківцям гуляти ходити. Не поможе, милий Боже, ваша загорожа.
Мелькну́ти Cм. мелькати.
Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. 2) Промоина, продушина во льду.
Побожкати, -каю, -єш, гл. Выразить сокрушеніе словами: а бо́же! ой бо́же! Ото сказали, що її вбито. От я побожкала, побожкала, та й кажу: що ж робити!
Попихатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Подталкиваться.
2) Помыкать. Верховодила Мася над матір'ю, та й сестрам доставалось: вони були їй за наймичок, всюди ними попихалась.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Хапуля, -лі, ж. Хватающая. Встрѣчено только въ загадкѣ для обозначенія кошки: Бігла моргуля, питала крику ля: чи е вдома хапуля? (Мышь, пѣтухъ, кошка).
