Верея, -реї, ж. Ось, на которой ходить дверь; столбъ, на который навѣшены ворота. Поставивши ворота з вереями.
Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Верхня щелепа.
Відпльовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відплюватися, -плююся, -єшся, гл. Отплевываться, отплеваться. Як перейде (піп) дорогу — щастя не буде, хиба відплюєшся.
Мо́га, -ги, ж. Возможность. Скільки нашої моги, дбаємо про добро рідного нашого краю. У Бога все мат. як, яко мо́га. Насколько возможно, по возможности. Як лют швидче утікай! Горілки чарку дають яко мога більшу.
Наблажити, -жу, -жиш, гл. Принести добро, благо. Дєкувати Тобі, Господи, за дар Божий, с'єтій землі, мамі нашій, за твою росицу, за твій дар, за твою благодать, що єс нам наблажила.
Наді́бочка, -ки, ж. Ум. отъ наді́бка.
Просувати, -ва́ю, -єш, сов. в. просунути, -ну, -неш, гл.
1) Просовывать, просунуть. Прийшов у ліс у такий густий, що й пучки, здається, просунути не можна.
2) Отодвигать, отодвинуть, отсунуть. Просуну я кватирочку, аж матуся в гості йде.
Стикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Скитаться, слоняться. Прогнав батько, а вона й стикається отак. От стикається, як пес. 2) = стікатися 2. Як би воно (небо) з землею стикалось, то й не можна було б обїхати навкруги землі.
Тепліти, -лію, -єш, гл. Теплѣть.
Устрявати, -ваю, -єш, сов. в. устряти, -ряну, -неш, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, впутываться. Де що на добро людям починалось, туди він устрявав зараз. В суєту він не встрявав.
