Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя!
Зальо́ги, -гів, м. мн. Засада. Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями — один з одного боку, а другий з другого; ми туди, а вони до нас.
Набесі́дувати, -дую, -єш, гл. Наговорить, бесѣдуя. Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів.
Пицура, пицю́ра, -ри, ж. Ув. отъ пика. Пицура — решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш.
Соцький, -кого, м. Сотскій. Настановляють того мужика соцьким.
Сутозлотий, -а, -е. Изъ чистаго золота. Гроші, да все червонці сутозлоті.
Тоді нар. Тогда. Як є на мед, тоді пий, пиво, а як є на пиво, тоді пий воду.
Ціна 1, -ни, ж. Цѣна. Своєї ціни не установиш.
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась.
