Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похитити

Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИТИТИ"
Борщівниця, -ці, ж. 1) Торговка, продающая борщъ. 2) Любительница борща. Ум. борщівничка.
Боязливо, боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Ґу́ля, -лі, ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Закр. Ум. Ґу́лька. Харьк.
Навротин, -на, м. Раст. Sanicula euroраеа. Лв. 101.
Посімейство, -ва, с. = посемейство. Мнж. 72. Драг. 14.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Снитися, снюся, снишся, гл. Сниться. Ном. № 11350. Як сниться ніж, заступ, або лопата, — ледачий язик. Кобел. у.
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60.
Шваб, -ба, м. 1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.