Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похитувати

Похитувати, -тую, -єш, гл. Пошатытывать, покачивать. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Лукаш. 134. Цокочуть жінки, похитуючи головами. Мир. ХРВ. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИТУВАТИ"
Броїти, брою, -їш, гл. Куралесить, проказничать.
Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Доповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допові́сти, -ві́м, -віси́, гл. 1) Оканчивать, окончить разсказывать. 2) Сообщать, сообщить, докладывать, доложить. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. І. 36. Наймичка доповіла їй, що се все Тупотун так веселить беседу. Г. Барв. 311.
Допомогти́ Cм. допомагати.
Заграбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Заграбить, отнять. Заграбував волика. О. 1862. І. 43.
Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. Чуб. V. 1100. У Котл. о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті. Котл. Ен. II. 19.
Німчик 1, -ка, м. 1) Нѣмой человѣкъ. 2) Нѣмецъ.
Передзімний, -а, -е. Предзимній. Вітрець передзімний, вохкий, холодненький. Мог. 84.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто. Желех.
Цілосвітній, -я, -є. Всему свѣту извѣстный. Цілосвітня брехуха. Левиц. Кож. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.