Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похитувати

Похитувати, -тую, -єш, гл. Пошатытывать, покачивать. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Лукаш. 134. Цокочуть жінки, похитуючи головами. Мир. ХРВ. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИТУВАТИ"
Безвладність, -ности, ж. Безсиліе, слабость, немощность. Желех.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный. Мнж. 183.
Лодя́к, -ка́, м. Водяная пловучая мельница (на лодкахъ). Полт. и Черниг. г.
Мигдале́вий, -а, -е. Миндальный. Три мисочки зроблені взором горіха мигдалевого на одній віті. К.
Наздопта́ти Cм. наздоптувати.
Рабата, -ти, ж. Висячая петля на груди верхней мужской одежды чамари. Гол. Од. 16.
Скомандувати, -дую, -єш, гл. Скомандовать. Я скомандую, щоб річка перейшла через вас. Рудч. Ск. II. 186.
Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
Хамнути, -ну, -неш, гл. Съѣсть быстро. Нашвидку хамнув трошки, або випив. Ном. № 12179.
Череванька, -ки, ж. Рыба Cyprinus amarus. Вх. Лем. 482. Cм. ревуга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.