Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Вудилище, -ща, с. = вудлище.
Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). На горищі шось стука та гуркотить. За громом громи гуркотять.
Орішення, -ня, с. соб. Орѣховыя деревья. Зеленее орішення по двору.
Покошинка, -ки, ж. Лугъ, только что выкошенный.
Пострічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко!
Правий 2, -а, -е. 1) Ровный и прямой, перпендикулярный. Рубайся, деревце, криве і праве. Правими робить стежки його. Як права солома, так добре топити, а як стара та перебита, так погано горить. Права пила; правий ніж. Ой не ступай, мила, правою ногою. правий бік полотна, сукна (вишиваного). Лицевая сторона полотна, сукна (вышитаго). Ум. праве́нький, правесенький. Квітойки рвала правенькою рукою. Виросла бузинка, та така гарна, правенька.
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
Цирка, -ки, ж. Родъ мережки Cм. ціркованик. Ум. ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую.
Штирма нар. Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). Він штирма вдарив мене під бороду палицею.
