Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похистити

Похистити, -щу, -стиш, гл. Защитить, укрыть, спрятать. Ти мене захисти, бо він дуже напада. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИСТИТИ"
Висохти Cм. висихати.
Достемені́сінький, -а, -е. Точнехонько такой. Достеменісінько такий віл, як у мене. Черк. у.
Дрібноголо́вий, -а, -е. Пустоголовый, ограниченный. Дрібноголове панство кепкує з рідної мови. К.
Зрабувати, -бую, -єш, гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Чуб. V. 1087. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней. Опат. 25.
Копитонько, -ка, с. Ум. отъ копи́т.
Набо́жник, -ка, м. Полотенце (вышитое или тканое съ узорами), надѣваемое, для украшенія, на иконы. Черниг. г.
Неборачка, -ки, об. Бѣдняжка. Як поїхав козак у військо охотне, а козачку-неборачку у домівці покидає. Н. п. Наші неборачки один пішки, другий рачки. Чуб. І. 281.
Примилувати, -лую, -єш, гл. Приласкать. Не тупай, не тупай, ляшку, ногою: не ляжу, не ляжу спати з тобою; а хоть і ляжу, — не поцілую, до свого серденька не примилую. КС. 1882. II. 302.
Солотвина, -ни, ж. Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468.
Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу. Рудч. Ск. І. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.