Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандурчаник

Бандурчаник, -ка, м. Родъ лепешки изъ растертаго картофеля. Вх. Уг. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРЧАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРЧАНИК"
Барник, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 390.
Гаркота, -ти, ж. Картавость.
Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30.
Довжни́к, -ка́, м. 1) Должникъ. Єв. Л. VII. 41. Довжник весело бере, а смутно віддає. Ном. № 10623. 2) Раст. Euphrasia officinalis. Лв. 98.
Молода́, -до́ї, ж. см. молодий.
Петрушковий, -а, -е. = петрущаний. петрушко́ва уставка. Уставка съ особаго рода узоромъ. Kolb. І. 48.. Cм. петрушечка 2.
Покапостити, -пощу, -стиш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Поросплатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и росплата́ти, но во множествѣ.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
Спочуття, -тя, с. Чувство; чувствованіе; сочувствіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДУРЧАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.