Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандурчаник

Бандурчаник, -ка, м. Родъ лепешки изъ растертаго картофеля. Вх. Уг. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРЧАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРЧАНИК"
Дзень! меж. для выраж. звона. О. 1861. VIII. 8. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! Н. п. Червінці дзелень-дзелень.... так і посипались. Грин. II. 184.
Заректи́, -ся. Cм. зарікати, -ся.
Захтитыся, -хочеться, гл. безл. Захотѣться. Захтилося — запрягайте, видхтилося — выпрягайте. Ном. 4974. А воно жъ солоне — пыты захочеться. Рудч. І. 2.
Лопушо́к, -шка́, м. Ум. отъ лопух.
Миги́чка, -ки, ж. = мжа.
Осокір, -ко́ру, м. Осокорь, родъ тополя, Populut alba. ЗЮЗО. І. 132.
Погірник, -ка, м. = погар 2. Желех. Пастбище для дойныхъ овецъ. Шух. І. 215.
Покрасити, -шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374.  
Темність, -ности, ж. 1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність. МВ. 2) Слѣпота. Шейк. 3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш. К. Псал. 39.
Черенка, -ки, ж. 1) = черен 2. Вх. Зн. 80. 2) Anas crecca. Вх. Пч. І. 16.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДУРЧАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.