Багривий, багрий, -а, -е. Темнокрасный.
Безощадність, -ности, ж. Безпощадность.
Глипати, -паю, -єш, гл. = лупати. За обід посядемо, — так і глипа на всіх, як хто ложку до рота несе.
Глистянка, -ки, ж. Рыба съ глистою въ серединѣ.
Гребти́, -бу́, -бе́ш, гл. прош. вр. гріб, гребла́, гребло́. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх, човном. І стали веслами гребти. Гребти́ у ход. Гресть прямо впередъ; з під човна́ гребу́ть, чтобы поворотить лодку; через о́бшивку — для быстраго хода. 2) Сгребать (о сѣнѣ). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. 3) Рыть, разгребать. Собаки лапами гребуть. Курка що гребе, то все на себе. Кінь гребе копитом.
Ґеґа́дзи, -дз и ґеґа́цки, -цьок,, ж. мн. = Ґарґачки. Ум. Ґеґа́дзьки.
Дріб'язки́й, дріб'язко́вий, -а, -е. Мелочной.
Позгрібувати, -бую, -єш, гл. = позгрібати. Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка.
Припроха, -хи, ж. Припрашиванье. В гостях усього було, а припрохи ні трохи.
Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій.
