Бейкання, -ня, с. Крикъ на звѣря: «а бий!» съ цѣлью прогнать его. Cм. тюкання.
Гукоті́я, -ті́ї, гукотня́, -ні, ж. = Гуканина. Гуку! меж. = I. Гук.
Козуб, -ба, м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. козубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Ум. козубець.
Мачухі́вна, -ни, ж. Дочь мачехи, сестра по отцу, но не по матери.
Обіддя, -дя, с. соб. Ободья. Вози добрі кінські і чумацькі, обіддя міцне.
Повпускати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали.
2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали.
Посел, -сла, м. 1) Посолъ. Цо п'ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала. 2) — перепієць . Ум. послонько.
Причепурити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили.
2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.
Спудза, -зи, ж. Пепелъ, зола.
Хлиснути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть. А деякі так так хлиснули, що де упали, там заснули. Хлиснути.... з горшка шег юшки. вже двірсько́ї поливки хлиснув! Уже попробовалъ жизни на барскомъ дворѣ.
