Валовина, -ни, ж.
1) = вал 2.
2) Ткань изъ валу 2.
3) Пеньковые очески.
Вихваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихвалити, -лю, -лиш, гл. Восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить. Тоді козак чуру вихваляє. Бога вихваляти.
Няй нар. = най. Няй слівце промовить.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки.
Порозголошувати, -шую, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Порозлуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и розлупити, но во множествѣ.
Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить.
Тертичина, -ни, ж.
1) Одна доска.
2) Плоховатая доска. Ум. тертичи́нка.
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить.
Улучно нар. Мѣтко.
