Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. 3) Раст. Ononis pircina. 4) Родъ дѣтской игры. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Жрець, жерця́, м. Жрець. Жерці і ликторі стоять.
Неправий, -а, -е. 1) Несправедливый.
2) Неправосудный.
Одп.. Cм. отъ відпадати до відпущення.
Побентежити, -жу, -жиш, гл. Обезкуражить, смутить (многихъ).
Позмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Сговорить (многихъ).
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили.
Ронд, -ду, м. Сбруя. Шити золотом ронди. Ум. ро́ндик.
Роскрутити, -ся. Cм. роскручувати, -ся.
Ширококрилий, -а, -е. Съ широкими крыльями.
