Двоя́к, -ка́, м. Два гроша. и
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Зало́ма, -ми, ж. Верхняя конусообразная часть стога. Я оце снопи на залому кидав.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Пинхва, -ви, ж. Грубая шалость: сворачиваютъ бумажную трубку, вкладываютъ туда кусочекъ ваты, зажигаютъ и вдуваютъ этой трубкой дымъ въ носъ спящаго. пинхви дати. Озадачить, сконфузить. Задав пинхви. Не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочхавсь. Cм. тимфа.
Поро́бок, -бка, м. = Уток.
Посадити, -джу́, -диш, гл.
1) Посадить. Козаченька молодого на ослінці посажу. Насип же, матінко, високу могилу, посади, матінко, червону калину.
2) Засадить. А ми гори посадимо собі виноградом.
3) Истратить попусту. Коли яка копійка йому трапиться, він у тій беседі її й посадить.
4) — на лід. Поставить въ затрудненіе.
Розлементити, -нчу, -нти́ш, гл. Разболтать, разгласить. Ольга розлементить зараз по селу все. (Лобод.)
Узько нар. = вузько. Ум. узенько, узе́сенько.
Човенце, -ця, с. Ум. отъ човно.
