Бут, -та, м. 1) Молодой зеленый лукъ. 2) Сапогъ. Як будемо мастеровать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. 3) Щебень. 4) Фундаментъ? Хотіли хоча б бут забутить на осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Cм. бутити. 5) мн. бути. Родъ игры у мальчиковъ. Ум. бутик.
Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» — ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Гикання, -ня, с. Иканіе.
Збу́дь-Вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудь-вік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Налу́за́ти, -за́ю, -єш, гл. Налущить. А це хто тут налузав?
Науковість, -вости, ж. Научность.
Піджарювати, -рюю, -єш, сов. в. піджарити, -рю, -риш, гл.
1) Подогрѣвать, подогрѣть.
2) Поджаривать, поджарить.
Проповзти, -зу́, -зе́ш, гл. Проползти.
Уклад, -ду, м.
1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина.
2) Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили.
3) Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад.
4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную.
5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній.
