Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

із'є..

Із'є.. Cм. з'є.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІЗ'Є.."
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІЗ'Є.."
Вискічка, -ки, ж. = вілка. Вх. Уг. 230.
Загнузда́ти Cм. загнуздувати.
Косильки, -льок, ж. мн. Раст. = сокирки. Вх. Пч. І. 10.
Нагодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. нагодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Накармливать, накормить. Попа одним обідом не нагодуєш. Ном. № 218.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок. (Залюб.)
Ревнути Cм. ревти.
Розлютуватися II, -ту́юся, -єшся, гл. Распаяться.
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. Рудч. Чп. 249 — 250. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Брацл. у. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі. Г. Барв. 4.
Турецький, -а, -е. 1) Турецкій. Турецька каторга. Макс. 2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L. 3) турецький сльоз. Malva selvestris L.
Чуйко, -ка, м. Имя сказочной собаки. Чуб. II. 143. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. ІІ. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІЗ'Є...
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.