Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

із'є..

Із'є.. Cм. з'є.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІЗ'Є.."
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІЗ'Є.."
Горла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Кричать, горланить. Камен. у. Гн. ІІ. 144. Черезчуръ громко пѣть. Мнж. 178.
Дебе́льшати, -шаю, -єш, гл. Толстѣть.
Замі́р, -ру, м. 1) Намѣреніе, умыселъ; цѣль; планъ. Тільки матері призналась про свої заміри. Г. Барв. 528. Маючи деякі заміри, розділив своє військо на три часті. Стор. II. 132. У кожного одна була думка, одні заміри: оддячить лютим ворогам. Стор. МПр. 59. 2) Отдѣленное, отмѣренное поле. Пан замір відпуска на випас худоби, за це ми усеньке сіно йому збіраємо. Радом. у.
Книгарня, -ні, ж. Книжный магазинъ.
Марцівки́, -вок, ж. Цыплята, вылупившіеся въ мартѣ.
Напуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Напускать, напустить. Хто це напустив собак у хату? 2) Напускать, напустить сверху внизъ, свѣшивать, свѣсить сверху внизъ. Начосів не напускай. Ном. № 11264. 3) Нахмуривать, нахмурить. Напустила брови, як сова. 4) напуст напустити. Послать наказаніе. На нас таки Господь напуст напустив. Г. Барв. 430. Cм. напуст.
Підгребти Cм. підгрібати.
Послушничок, -чка, м. Ум. отъ послушник.
Розстьоба, -би, ж. Неряха въ одеждѣ.
Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІЗ'Є...
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.