Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Булька, -ки, ж. = бульбашка 1. Бульки, котрі позбігали з кип'ятку і захололи, із їх і стали гори, а меж ними долини. Аж бульки на воді стають.
Відкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. відкопатися, -паюся, -єшся, гл. Откапываться, откопаться.
Гургу́ц, меж. для выраженія звука отъ паденія. Як перескакував уже, гургуц! — каже.
Жа́йворонник, -ка, м. Клѣтка для жаворонковъ.
Поваження, -ня, с. Уваженіе. Придбала тобі і чести, і радости, і поваження.
Порзний, -а, -е. Скоромный.
Провладати, -да́ю, -єш, гл. Провладѣть.
Рафка, -ки, ж. Круглая, выточенная изъ дерева посуда для масла, сыру.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
