Го́ре, -ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. На го́ре йде́ться, пішло́. Пошло на несчастіе. Живе́, го́ря прикупи́вши. Плоховато живетъ. Ум. Го́ренько, го́речко.
Докупа́ти I Cм. докупувати.
Жґут, -та́, м. = джґут.
Змережуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. змережитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Испещряться, испещриться узорами и пр.
2) Расшиваться, расшиться мере́жками.
3) О двухъ частяхъ рубашки, двухъ кускахъ ткани: соединяться, соединиться мере́жкою.
Ківш, ковша, м.
1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр.
2) Плата мельнику мукою за помолъ. Ковша брати.
3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. Чи чарка то, чи ківш буде, — не глядить переміни: гладко п'ють, як з лука б'ють, до ночної тіни. випити ківш лиха. Претерпѣть много горя. Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, — випив їх бідолашний. Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. Ум. ківшик. Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки.
Одноліток, -тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Гнучкий одноліток лози.
Попереймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и переня́ти, но во множествѣ. Від німців усе те попереймали.
Стрілецький, -а, -е. Охотничій. Крест стрілецький.
Штунда, -ди, ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). 3) соб. Штундисты.
