Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їдьма

Їдьма нар. = їдом. За панщини пани їдьма їли людей. Н. Вол. у. Невістка їдьма їсть бабу й діда. Г. Барв. 487.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДЬМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДЬМА"
Безперечно нар. Безспорно, несомнѣнно.
Безсторонний, -а, -е. Безпристрастный, непартійный. Желех.
Блуква, -ви, ж. Мѣсто для пастьбы, выгонъ. Мнж. 176.
Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Здого́нки, -нок, ж. мн. = здогін. Петро... зараз верхи та на здогонки за Иваном. Грин. II. 282.
Змощувати, -щую, -єш, сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила. Чуб. V. 668. 2) Свивать, свить гнѣздо.
Калкий, -а, -е. = кальний.
Подоляк, -ка, м. = подолянин. Желех.
Порострощувати, -щую, -єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Свинарня ні, ж. = свинарник. Мнж.89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДЬМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.