Згомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу».
Зсісти, -ся. Cм. всідати, -ся.
Кашка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ка́ша. Кашка. Мовчи, язичку, кашки дам. 2) Раковая или рыбья икра. Ото, що товста шийка, то рачиха з кашкою. 3) Внутренности насѣкомыхъ. 4) Различныя растенія: Spiraea Ulmaria L, Trifolium repens, Capsella Bursa Pastoris, Lycium flos cuculi (кашка червона), Galium verum (кашка жовтенька). 5) березова кашка. = березова каша. Хведько не вчивсь і скоштував березової кашки.
Лега, -ги, об. Лежебокъ.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Лютує голод в Україні. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. 2) Паять.
Позаорювати, -рюю, -єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Сплечитися, -чуся, -чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь.
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.
Устіль нар. Сполна. Кухву горілки вишинкуй, а гроші панам оддай устіль.
Хлипати, -паю, -єш и -плю, -плеш, гл.
1) Всхлипывать, плакать. Прийшла Венера іскривившись.... і стала хлипать перед ним. Петрунева пенька слізоньками хлипає.
2) О сапогахъ, въ кот. попала вода: издавать при ходьбѣ звукъ отъ присутствія воды. На річку йшли чоботи, — рипали, а з річки йшли чоботи, — хлипали. Ha.
