Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їднанки

Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2. Шух. І. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДНАНКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДНАНКИ"
Асесорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Занимать должность становаго пристава.
Бакхичний, -а, -е. Вакхическій. Левиц. І. 520.
Жури́ця, -ці, ж. = жура, журба. Вх. Зн. 17.
Залічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Засчитаться, ошибиться въ счетѣ.
Заплішува́ти 2, -шу́ю, -єш, гл. = заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Капелян, -на, м. Капелланъ.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.
Нашукувати, -кую, -єш, сов. в. нашука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Выискивать, выискать, находить, найти.
Тре нар. Сокращ. треба. Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися. Шейк.
Уланин, -на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила. Гол. І. 270.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДНАНКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.