Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їдець

Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДЕЦЬ"
Вивершити Cм. вивершувати.
Дрепену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дременути.
Зава́жни́й, -а́, -е́ Вѣскій, тяжелый, тяжеловѣсный. Левч. 165. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Заіскри́ти, -крю́, -ри́ш, гл. Заискриться. Засвітили зорі, замиготіли, заіскрили. Мир. ХРВ. 31. Кришталем заіскрила роса по зеленій траві. Мир. ХРВ. 39. Очі в неї заіскрили, заграли. Мир. ХРВ. 7.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Оратися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою. Шевч.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро. Рудч. Ск. І. 61. 2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Грин. І. 152. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Шевч. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. Рудч. Ск. І. 39. А підкинь у грубу ще дров. 3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Поквилити, -лю, -лиш, гл. 1) Поплакать. 2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).
Схіснувати, -ну́ю, -єш, гл. Воспользоваться. Гол.
Товпитися, -плюся, -пишся, гл. Толпиться, тѣсниться. Народ товпиться до тебе. Єв. Мр. V. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.