Бабачи́ще, -ща, м. Ув. отъ баба́к.
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Зага́ра, -ри, ж. Усердіе, горячность въ работѣ. Нема загари робити.
Засо́бок, -бку, м. 1) Сборки на спинѣ полушубка вверхъ отъ таліи. Cм. засівний 2. 2) Задняя часть рубашки.
Їжачич, -ча, м. Ежъ-самецъ. Чи воно їжачич, чи їжачиха?
Лабайдак, -ка, м. = лайдак? Чоловіче-лабайдаче, на що жінку продаєш?
Людої́д, -да, м. Людоѣдъ. Ах ти людоїд. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців.
Патер, -ру, м. = патериця. Взяла ломаку... давай її баба тим патером почитати.
Хвастощі, -щів, ж. мн. Хвастовство. ,
Хутірський, -а, -е. Относящійся къ хутору, живущій на хуторі. Хутірська Одарка.
