Волоктися, -чуся, -чешся, гл. 1) Тянуться тащиться. Десь то моя лиха доля шляхом волочеться. 2) Тянуться, продолжаться. Се не довго волоклося.
Дітонько, ді́точко, -ка, с. ласк. отъ дитя. Дѣточка. Захотілось моєму діточку....
Зага́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Заговориться. Загаркався з людьми, та й забув, ню теща жде.
Запальчо́вувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзывать шипы на концахъ колесныхъ спицъ.
Кораблик, -ка, м.
1) Ум. отъ корабель. А на синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки.
2) Головной женскій уборъ. В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала.
Масткосло́вий, -а, -е. Сладкорѣчивый.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. Надлюдська сила в його слові дикім.
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю.
Смужкатий, -а, -е. = смугнастий.
Спільник, -ка, м.
1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ.
2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові.
3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини.
