Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їдіння

Їдіння, -ня, с. = їдення. Там тобі питіння, там тобі ідіння, там тобі одпочивання. Мил. М. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДІННЯ"
Дзя́бра, -бер, мн. = Зябра. Угор.
За́куток, -тка, за́куточок, -чка, м. Ум. отъ за́кут.
Кошечий, -а, -е. = котячий. Любить її, наче кошечим мізгом нагодувала його. Ном. № 8747. коше́ча м'я́та. Раст. а) = котики 3, б. ЗЮЗО. І. 124. б) Nepeta Catartica L. ЗЮЗО. І. 129.
Красномовність, -ности, ж. Краснорѣчіе. Нічна доба, чарка горілки додають красномовності навіть не красномовній речі о. Мойсея. Левиц. І. 138.
Лапай, -пая, м. Съ большими неуклюжими лапами, руками. Золотонош. у.
Обійняти, -йму́, -меш, гл. = обняти. Стара як обійняла її, то й з рук не пускає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Побабистий, -а, -е. Покрытый морщинами.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл. 1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє. КС. 1904. I. 279. 2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга. Мир. Пов. II. 93.
Таскатися, -каюся, -єшся, гл. Волочиться, шляться.  
Цісарів, -рева, -ве Принадлежащій императору.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.