Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. ; лужа, родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові.
Зача́ти, -ся. Cм. зачинати, -ся.
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось.
Москвофі́л, -ла, м. Сторонникъ великорусскаго языка въ Галиціи.
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Думав худобу Хрущеву посісти.
Потоляти, -ля́ю, -єш, гл. Потворствовать.
Самбіровий, -а, -е. Изъ дерева самбір. Самбіровий гай.
Скорсина, -ни, ж. Часть дерева, употребляемая на полозья.
Стукотіти, -чу, -чеш, гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче.
Шниря, -рі, ж. = шнир. нема до шнирі. Ничего нѣтъ.
