Крючок, -чка, м. Ум. отъ крюк.
1) Крючекъ. загинати, закида́ти крючка. Заговаривать издали о чемъ-либо съ хитрымъ намѣреніемъ.
2) = крюк 2.
3) Небольшой воронъ. Налетів крючок.
4) Деревянная доска съ загнутымъ краемъ, на которой сапожники вытягиваютъ вытяжные сапоги.
5) Мѣра водки самая малая.
Ли́пець, -пця, м. 1) Мѣсяцъ іюль. Одного літнього гарячого дня в місяці липці 184... року з города Тули вийшла купка хлопців. 2) род. пад. — пцю. Липовый медъ.
Лоза́нки, -нок, ж. Розги.
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь.
Осунути, -ся. Cм. осувати, -ся.
Пристрашка, -ки, ж. Острастка.
Тіпати, -паю, -єш, гл.
1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ.
3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця.
4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений.
Трюх-трюх! меж., выражающее бѣгъ рысью. От вовк мерщій до Бога — трюх-трюх, так біжить.
Чуткий, -а, -е. Чуткій. Чуткий, як утка. Чутке ж і в тебе вухо!
Шитий, -а, -е. 1) Прич. отъ шити. Теплий кожух, тільки шкода, не на мене шитий.
2) прил. Шитый, вышитый. Шитими рукавами помахає.
