Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іграч

Іграч, -ча, м. = грач.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГРАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГРАЧ"
Вуй, вуя, м. Дядя. Желех. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Жук, -ка́, м. 1) Жукъ, Scarabeus. жуки́ у голові́ (у ко́го). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. жучо́к, жуче́чок. Ув. жучи́ще.
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К. Желех.
Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його. К. Псал. 90.
Нехарність, -ности, ж. Неопрятность, неряшливость, грязь. Желех.
Перемиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перемитися, -миюся, -єшся, гл. Перемываться, перемыться.
Перемісити Cм. перемішувати.
Позасувати, -ва́ю, -єш, гл. Засунуть, задвинуть, впихнуть (во множествѣ). Бульбу садили так: ішов з колом, робив тим колом, ямки, в ямки кидав бульбу та й колом позасував і вже.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГРАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.