Байка, -ки, ж.
1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Не все те правда, що байка каже. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки.
2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Байка плавати, але як би казали нурка дати.
3) = бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Ум. баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі.
Бідніти, -нію, -єш, гл. = біднійшати.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімняти. Зомняв на кабаку.
Покрапати 2, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать (о дождѣ). Та се дрібен дощик покрапає, та синього моря доповняє. Став покрапать дощ.
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця.
Прачечка, -ки, ж. Ум. отъ прачка.
Рахмистиня, -ні, ж. Счетчица.
Тілі-тілі, меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Тілі-тілі скрипочка, впала баба з припічка.
Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный.
