Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігиги

Ігиги меж., выражающее ржаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГИГИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГИГИ"
Витороплюватий, -а, -е. Оторопѣлый? Витороплюватий бісик. МВ. (КС. 1902. X. 153.).
Засо́льщик, -ка, м. Занимающійся соленіемъ рыбы на заводахъ. Черном.
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Назаумі́ру нар. = назавміру. МВ. ІІ. 80.
Посмертний, -а, -е. Посмертный.
Походеньки, -ків, м. Хожденіе, постоянное хожденіе. Походеньки та посиденьки справляє. Левиц. КС. 66. А він по всяк час у походеньках. Харьк. г.
Радісно нар. Радостно. І весело й любо і радісно. Левиц. І. 25.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Сушиця, -ці, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 67.
Удонити, -ню, -ниш, гл. 1) = удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. Борз. у. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду. Ном. Стр. 288, № 7709.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГИГИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.