Бортняк, -ка, м. Эпитетъ медвѣдя. Широко ступав він, неначе ведмідь-бортняк.
За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема.
Зложити, -жу́, -жиш, гл. = скласти. Зов'ю я віночка й а в штирі грядочки, зложу на головку. Аж його гречка стоїть у стіжку зложена. руки зложити. Умереть. Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу. неславу зложити на кого. Обезславить. На мене неславу зложили. кожух зложити. Сшить шубу. Нічим гаразд заплатить кравцям, щоб там свитину або кожух зложили.
Муни́ця, -ці, муни́ція, -ції, ж. Амуниція. Дадуть тобі, синку, солдатську муницю. Москаль закусив, подякував Богу... да за муницію та й пішов собі.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій.
Попідпікати, -ка́ю, -єш, гл. Подпечь, поджарить (во множествѣ).
Прямувати, -мую, -єш, гл. 1) Идти напрямикъ. Ні направо, ні наліво світ ніколи не звертає, а так собі наперед усе й прямує. 2) Направляться. Товариство на Січ прямувало. 3) Клониться. Куди воно йдеться і до чого воно прямує?
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
Скопердин, -на, м. Родъ, игры.
Трапезувати, -зую, -єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Трапезуйте, люде добрі.
