Брешко, -ка, м.
1) Лгунишка.
2) Лающая собака.
Витверезити, -жу, -зиш, гл. Протрезвить.
Костокрилий, -а, -е. Перепончатокрылый. Через базарь кажан костокрилий перелетить.
Кулька, -ки, ж. Ум. отъ куля.
1) Шарикъ, 2) Пулька. Кулька — не дулька: як уразить, шо заболить.
3) Массивный глиняный кружокъ съ дырой посрединѣ: раскаленный до красна бросается въ сосудъ съ водой для нагрѣванія послѣдней.
4) Родъ клейма для овецъ въ видѣ пробитаго въ ухѣ круглаго отверстія.
5) Дырочка для застегиванія въ обшлагахъ женской сорочки.
6) Раст. Prunus insititia.
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Начерпнути, -пну, -не́ш
Сад, -ду, м.
1) Садъ. Сади рясні похилились. — виноград. Виноградникъ.
2) Мельничный поставъ. Ум. садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати.
Свещенька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці.
2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села.
