Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кубара

Кубара, -ри (-ря, -і), ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУБАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУБАРА"
Доріка́ння, -ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. К. Іов. VII. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів. Стор. МПр. 153.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37.
Запіка́на, -ної и запіка́нка, -ки, ж. Водка, сваренная съ пряностями. Маркев. 171. Чуб. VII. 447. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69. Участувала запіканкою і тернівкою. Стор. І. 117.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Морґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ морґуля.
Непривітний, -а́, -е́ Непривѣтливый.
Обізватися Cм. обзиватися.
Овчарь, -ря́, м. = вівчарь.
Початувати, -ту́ю, -єш, гл. Посторожить, покараулить.
Прачити, -чу, -чиш, гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть. Грин. ІІІ. 241.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУБАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.