Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Довіршо́вувати, -вую, -єш, сов. в. довіршува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать стихи, дописать стихами.
Зятній, -я, -є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати.
Лойо́к, лойку, м. 1) Ум. отъ дій. Як ноги в гнойку, то й губа а лойку. 2) Раст. Ajuga genevensis.
Паратарь, -ря, м. Родъ продолговатаго ковра вѣшаемаго на стѣнѣ.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Сиротина, -ни, об. Сирота. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Ум. сиротинка.
Чапкий, -а́, -е́ 1) Усердный. Се віл чапкий, значить, беручкий, добре береться тягти.
2) Нечистый на руку. Чапкий на руку сей чоловік.
3) ? Чапка дорога — боки нагрієш.
Чатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Чатували козаченьки у зеленім гаю. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою. Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури.
2) Подстерегать. В кущах чатують на звірину. На бесурмен у полі чатували.
3) Поджидать, выжидать. Буде чатувати, доки вкраде. Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить.