Альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая.
Відстобу́рчити. Cм. Відстобу́рчувати.
Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей.
Долива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доли́тися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл. Доливаться, долиться.
Куди нар. Куда. Нема куди прихилиться. Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом. хоч куди. Куда угодно. куди видно втікає. Убѣгаетъ безъ оглядки. куди далі. Чѣмъ дальше. Чоловік мій куди далі, то все хмурнійший ходить. куди тобі! Сокращено изъ куди тобі до його, до того, т. е. первоначально: гдѣ ужъ тебѣ! далеко тебѣ до!... Теперь куди тобі употребляется, чтобы подчеркнуть значительность чего-либо: такий великий виріс, що куди тобі! Пригодилось мені і куди тобі! Чаще употребляется въ цѣломъ рядѣ ироническихъ выраженій. Куди тобі, який великорозумний! Так запишалась, що куди тобі!
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Пачісувати, -сую, -єш, гл. Расчесывать ленъ щеткой.
Пестунка, -ки, ж. Нянька. Ум. пестуночка.
Пообхаркувати, -кую, -єш, гл. Обхаркать (во множествѣ).
Хидня, -ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!... Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм'яли та стовкли. Яка тепер хідня! багно по коліна. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна.
