Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благочестя

Благочестя, -тя, с. Православіе. ЗОЮР. І. 69. КС. 1884. І. 166. От у Тройці благочестие, а в нас унія. ЗОЮР. І. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧЕСТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧЕСТЯ"
Брунелька, -ки, ж. Brunella vulgaris Benth. ЗЮЗО. І. 115.
Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Де́лі нар. = Далі.
Змулити Cм. змулювати.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Окалясом нар. Вокругъ, окольнымъ путемъ. Тепер і Бог ходить окалясом, а колись ходив по землі. Борз. у.
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Прийматися, -маюся, -єшся, сов. в. прийнятися, приня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. Приниматься, приняться. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір. Да вже ж я садила, вже ж я поливала, — не приймається. Мет. 67.
Прихилити, -ся. Cм. прихиляти, -ся.
Черевиченько, -ка, м. Ум. отъ черевик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОЧЕСТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.