Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Ум. жлу́ктечко.
Заго́юватися, -го́ююся, -єшся, сов. в. заго́їтися, -го́юся, -їшся, гл. Заживать, зажить (о ранѣ). Загоїться, поки весілля скоїться.
Новоження, -ня, с. Свадьба? новолуніе? Як хто хоче, щоб свірщки в хаті не водились, то... каже: Свірщки-молодці, ходіть сюди, кличе вас місяць на новоження.
Особисто нар. Лично.
Павлик, -ка, м.
1) Улитка садовая. Helix. Павлику-равлику, вистав ріжки на чотирі стежки.
2) Кружка глиняная.
3) Обувь изъ цѣльнаго куска кожи (б. ч. свиной), загнутаго въ видѣ башмака или туфли.
Паворожка, -ки, ж. Насѣк. Сосcinella, божья коровка. Cм. сонечко.
Скінчення, -ня, с. = скінчання.
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Суговора, -ри, ж. Разговоръ. Одпровожали її хто сміхом, хто кивом, суговорою, а хто дивом щирим. Ум. суговірка.
Ущавити, -влю, -виш, гл. ? дощ ущавив. Дождь пріударилъ.
