Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благодатно

Благодатно нар. Благодатно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОДАТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОДАТНО"
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у.
Зогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. зогрітити, -шу, -ши́ш, гл. = згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.
Наві́шати, -шаю, -єш, гл. Навѣшать. Навішав на плече лик. Рудч. Ск. І. 80. Скрізь по селах шибениці, навітано трупу. Шевч.
Нерозумний, -а, -е. Неумный, глупый. Дурна дівчина, нерозумная по козаченьку плаче. Мет. 56.
Поваб, -бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка... К. ХII. 8. Шкода нашого повабу й залицяння! К. (ЗОЮР. ІІ. 200).
Позаваблювати, -люю, -єш, гл. Заманить (многихъ).
Попідсаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и підсадити, но во множествѣ.
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Пробідувати, -ду́ю, -єш, гл. Пробѣдствовать нѣкоторое время.
Рєзка, -ки, ж. Родъ гуцульской орнаментики при украшеніи одежды, въ рѣзьбѣ. Шух. І. 128, 303.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОДАТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.