Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злітати

Злітати, -та́ю, -єш, сов. в. злеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Слетать, слетѣть. Сивою зозулею до роду злетіла. Гол. І. 195. Ти з неба злетіла. Шевч. 144. Гусята, качата гречку поїли, на панів ставочок нишки злетіли. Чуб. III. 208. 2) Взлетать, взлетѣть. К. Досв. 31. До тебе, Господи, душа моя злітає. К. Псал. 56. Злетів півень на ворота, сказав: кукуріку! Чуб. V. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІТАТИ"
Безостий, -а, -е. О колосьяхъ: безъ остей, безъ усовъ. Безоста пшениця.
Відвіджати, -джаю, -єш, гл. = відвідувати. А як го найдете, дайте мені знати, щоби м приходила його відвіджати. Гол. І. 64.
Воздух, -ху, м. 1) = повітря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає. Ном. № 9926. 2) Воздухъ (церк. утв.). Ном. № 14182. Ум. воздушок.
Горови́тий, -а, -е. Гористый. Вх. Зн. 12.
Мілі́ти, -лію, -єш, гл. Мелѣть.
Нашвидку нар. Наскоро; на короткое время. Я оце прибіг нашвидку у Полтаву.
Посупити, -плю, -пиш, гл. 1) Нахмурить. 2) = похнюпити. Голову посупив. Кв.
Пуховий, -а́, -е́ Пуховой, сдѣланный изъ пуха. В'яже коня до ялини, а сам іде до дівчини, до дівчини до Марусі на пуховії подусі. Мет. 91.
Ростовмачити, -чу, -чиш, гл. = ростовкмачити.
Струччя, -чя, с. соб. отъ струк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.