Жалі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло.
Каламарь, -ря, ж.
1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Пузырекъ.
3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Ум. каламарчик.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив.
Напі́рник, -ка, м. 1) Исподняя наволока пуховика, подушки. 2) Пеналъ.
Нуждати, -да́ю, -єш, гл. Принуждать признаться, добиваться признанія. За гроші (що вкрадено) нуждають парубка в росправі.
Пацю! меж. = паць.
Позабуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл.
1) Забыть (о многихъ). Солов'ї співать позабувались. А ми всі позабувалися, що нам ще й на хутір заходити, та й проминули його.
2) Безл. Быть забытымъ (о многомъ). Усе вже позабувалося.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга.
Сталевий, -а, -е. Стальной. Сталеві сорочки.
Шайда, -ди, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
