Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фуфалиця

Фуфалиця, фуфелиця, -ці, фуфеля, -лі, ж. = завірюха. Шух. І. 107. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУФАЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУФАЛИЦЯ"
Болбот, -та, м. Болтунъ. Левиц. І. 257.
Жарки́й, -а́, -е́. 1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Стор. ІІ. 17. Не жарке вугілля. Черк. у. 2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. Н. п. 3) = жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Чуб. V. 488. Ум. жаркенький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п'яненького. Чуб. V. 916.
Змазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. змазатися, -жуся, -жешся, гл. Смазываться, смазаться.
Коротконогий, -а, -е. Съ короткими ногами. Желех.
Ласун, -на, м. Лакомка. Ум. ласунець, ласунчик, ласунчичок.
Обчепляти, -ля́ю, -єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами. Васильк. у.
Підіткнути, -ся. Cм. підтикати, -ся.
Розмежувати Cм. розмежовувати.
Тарах! меж., выраж. стукъ паденія, ударъ, грохоть. Тарах щастя в хату. Ном. № 2059.
Чига, -ги, ж. = чечуга 1. МУЕ. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУФАЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.