Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фуфалиця

Фуфалиця, фуфелиця, -ці, фуфеля, -лі, ж. = завірюха. Шух. І. 107. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУФАЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУФАЛИЦЯ"
Бусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Басурманиться.
Вартовик, -ка, м. = вартівник. Левч. 157.
Добро́дієчка, -ки, ж. Ум. отъ добродійка.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати. Аф.
Замкне́ння, -ня, с. Заключеніе; затворъ.
Перепічечка, -ки, ж. Ум. отъ перепічка.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Пташниця, -ці, ж. Птичница.
Чингал, -ла, м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки. Стор. II. 12.
Шестерниця, -ці, ж. = шестерня 1. Ум. шестерни́чка, шестірни́чка. Орет мі плужок четверничкою, жич, Боже, на рік шестірничкою. Гол. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУФАЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.