Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фуфалиця

Фуфалиця, фуфелиця, -ці, фуфеля, -лі, ж. = завірюха. Шух. І. 107. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУФАЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУФАЛИЦЯ"
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Заска́ба, -би, ж. Заноза.  
Підлеглість, -лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
Підсутужне нар. Тяжело. А як підсутужне, то й стій, я помелю, каже, а далі ти пустиш коло. Лебед. у.
Прошухлювати, -люю, -єш, гл. Промѣнять. Ти десь прошухлюєш коняку оцю. Н. Вол. у.
Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліють-обнімають. Шевч. 133. Ум. рученятко, рученя́точко.
Сестрівниця, -ці, ж. = сестріниця. Грин. ІІІ. 109.
Скосом нар. Наискось. Шух. І. 259.
Телепати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать, медленно идти. Шейк. 2) Жадно ѣсть. Павло й Петро, вони не їдять, бо вони сьваті, а ксьондз телепає, бо ксьондз голоден. Гн. І. 101.
Хибнути, -ну, -неш, гл. 1) Покачнуть, наклонить. Хибнути човен. Васильк. у. 2) Наклониться. Хибнув на мене віз. Черк. у. 3) Сплоховать, не удаться. Сей рік жито хибнуло, а ярина добра. Камен. у. 4) Минуть, обойти. То вже її не хибне. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУФАЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.