Врем'Я, -м'я, с. см. урем'я.
Кривісінький, -а, -е. Совершенно кривой.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила.
Ляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. 1) Пронзительно, рѣзко говорить. 2) Отдаваться, раздаваться (о звукѣ). Аж лящить жіночий регіт. Не спить рябко та все так гавка, скаучить, що сучий син, коли аж в ухах не лящить. Оце їсть! аж по-за ухами лящить. Так уминає, що аж за ушима лящить.
Приклад, -ду, м.
1) Примѣръ. Лучний приклад, ніж наука. Наприклад. Напримѣръ. до-прикладу. Хорошо, удачно, складно. Не вмію я до прикладу у сьому ділі сказати. не до ладу, не до прикладу. Ни къ селу, ни къ городу.
Прозоро нар. Прозрачно.
Сваволя, -лі, ж. Своеволіе. Добра та ладу не бум. а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Синочку, Ясеньку, мене Кася не слухала, в сваволю вдавалася.
2) Своевольная женщина. Яка ж у тебе дочка-сваволя.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Тягти, -гну, -неш, гл. 1) Тянуть, влечь, тащить. Ото вона за віровку та давай тягти. Твої слова — потопы води: лестять і тягнуть у безодню. Тягни, кобило, хоч тобі й немило. 2) Вытягивать. З живих здирали шкуру.... жили тягли. 3) Притягивать. Земля тягне до себе хату й звіря, й чоловіка, й воду. 4) Пить. І брагу кухликом тягли. 5) Сосать. Дивиться, батько (упирь) встав і з крайнього почав кров тягти. 6) Эксплоатировать, выжимать. Жид брехнею живе, все з нас тягне. 7) Держать чью сторону, быть на чьей сторонѣ. Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом. 8) Относиться, причисляться. Село Токарі тягнуть до Бешкинської волости. с. Драбівка до Дерепківця тягне. Дорожня тягне до нашої волости. 9) біду тягти. Бѣдствовать. Приходиться до кінця віку біду тягти. 10) до права тягти. Призывать къ суду. Син вітця до права тягне, донька на матір гнів піднімає.
Шатно нар. Нарядно, въ нарядной одеждѣ. Сомко на конях шатно і при оружжю. Также съ богатымъ приданымъ въ видѣ одежды. Одну дочку шатно оддали заміж, з повною скринею.
