Відлучання, -ня, с.
1) Разлученіе, отдѣленіе.
2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Залюдня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. залю́днитися, -нюся, -нишся, гл. Заселяться, заселиться.
Засміти́ти Cм. засмічувати.
Зоброкувати, -ку́ю, -єш, гл. — обрік. Исполнить данный обѣтъ, наложенную на себя эпитимію. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою. Хвалити Бога, задержались іще в нас манастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк зоброкувати.
Перепій, -по́ю, м.
1) На свадьбѣ: обрядовое выпиваніе за здоровье молодыхъ, сопровождаемое подарками.
2) Тотъ, кто участвуетъ въ перепої. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! — Що маю, — перепиваю, щастя-долі не вгадаю. Cм. еще перепієць 2.
3) Перепой. Охриплий з перепою голос. Спить батенько з перепою.
Понакрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Наворовать (во множествѣ). Понакрадалися грошей та й нікому волос з голови не спав.
Путилівка, -ки, ж. Курительная трубка, сдѣланная въ Путиловѣ (въ Буковині).
Служащий, -а, -е. Полученный за службу, за работу по найму. Не дай мені, Боже, служащего хліба: служащий хліб добрий, да тілько вимовний.
Ухань, -ня, м. = вухань.
