Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троскання

Троскання, -ня, с. Хлестаніе, издаваніе звука бичемъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАННЯ"
Бандазка, -ки, ж. = бандаж. Галиц.
Дрі́бен прил. = дрібний. А не піде дрібен дощик без чорної хмари. Мет. 85.
Загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Защити́ти Cм. защищати.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Капралик, -ка, м. Ум. отъ капраль.
Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану. МВ. ІІ. 134.
Натрунник, -ка, м. = натрумник. Вх. Зн. 40.
Роскошіти, -шію, -єш, гл. Дѣлаться роскошнѣе. Коси у їх роскошіють. Г. Барв. 293.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.