Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троскання

Троскання, -ня, с. Хлестаніе, издаваніе звука бичемъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАННЯ"
Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл. 1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29. 2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив. Рудч. Ск. II. 12. 3) Оттискивать, оттиснуть.
Закидни́й, -а́, -е́ Многоснѣжный. Зіма закидна. Мнж. 168.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
Паннуня, -ні, ж. Ум. отъ панна.
Позалякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Напугаться (о многихъ). Так ся позалякували, що навіть єден на другого і не подивиться. Чуб. II. 635.
Придобритися Cм. придобрюватися.
Черніт, -ту, м. Черная шерстяная пряжа.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.
Чорен, -рна, -не Сокращ. форма отъ чорний. Ох летить ворон да летить чорен. Грин. III. 606.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.