Відпроваження, -ня, с. Провожаніе.
Віконце, -ця, -е, Ум. отъ вікно.
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть!
Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ.
Підрізка, -ки, ж. Мѣтка на ухѣ овцы: отрѣзано полъ уха.
Підстерігати, -га́ю, -єш, сов. в. підстерегти, -жу, -же́ш, гл.
1) Подстерегать, подстеречь. Як би я свою (жінку) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза.
2) Замѣчать, замѣтить. Підстерігає мій братуха, що у мене на думці щось криється.
Повіяти, -вію, -єш, гл. Повѣять. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку. Повій, вітре холодненький, з глибокого яру.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали.
Приспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. приспори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, умножить. Бог приспоряє і ранньою і пізньою росою. Став їм Господь видимо помогати, а й в полі і в домі всю худобу приспоряти.
Флинта, -ти, ж.
1) Родъ ружья. Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок.
2) Неряшливая, нерадивая дѣвка.
