Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стабуритися

Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАБУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАБУРИТИСЯ"
Виморожувати, -жую, -єш, сов. в. виморозити, -жу, -зиш, гл. Вымораживать, выморозить.
Вислухати, -хаю, -єш, сов. в. вислухати, -хаю, -єш, гл. 1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила. Рудч. Ск. II. 94. 2) Слушать, прослушать.
Жербій, -бію, м. Раст.: а) = осот, Cirsium arvense Scop. ЗЮЗО. І. 118. б) Cirsium canum. ЗЮЗО. І. 118.  
Зіткну́тися, -кну́ся, -нешся, гл. Столкнуться.
Покарати, -ра́ю, -єш, гл. Наказать. Бог все бачить, а вже разом покарає на тім світі. Ном. № 52.
Поозувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = пообувати, -ся.
Попідпалювати, -люю, -єш, гл. Поджечь (во множествѣ). Чи вже попідпалювала в грубах? Васильк. у.
Пригнатися, -женуся, -не́шся, гл. Прибѣжать, примчаться. Пан, що було в його духу, пригнався. МВ. (О. 1862. III. 70). Пригнавсь Данило... «Не втечеш!» крикнув. МВ. І. 158.з волами. Придти, пригнавъ воловъ. Бодай воли живі були, а плуг поламався, щоб мій милий із волами додому пригнався. Мет. 6.
Роланик, -ка, м. пт. = ремез. Вх. Пч. II. 13.
Чекіт, -кота, м. пт. Lapius excubitor. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАБУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.