Байка, -ки, ж.
1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Не все те правда, що байка каже. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки.
2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Байка плавати, але як би казали нурка дати.
3) = бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Ум. баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі.
Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла.
Грідушки́(-шок,, ж?). Переднія части кептара.
Доско́чистий, -а, -е. Живой, веселый (о музыкѣ). А ну йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться.
Карбівник, -ка, м. = карбівничий 1.
Підсідельний, -а, -е. Подсѣдельный.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось.
Снитка, -ки, ж. Раст. Aegopodim Podagraria L.
Шльонковий, -а́, -е́ шльонкова мальо́вка. Особый родъ раскраски глиняной посуды съ орнаментомъ изъ комбинированныхъ палочекъ.
