Вичорнити, -ню, -ниш, гл. Вычернить.
Ґавзу́н, -на́, м. Большой горшокъ.
Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и...
Квадратувати, -ту́ю, -єш, гл. Превращать въ квадратъ.
Кільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця.
Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю.
П'ятра, -тер, с. мн. = п'ятрини.
Собачиний, -а, -е. = собачий.
Сплав, -ву, м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. 3) Родъ женской болѣзни. Cм. сплавня.
Тиртиця, -ці, ж. = тертиця.
