Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

срібло-злотий

Срібло-злотий, -а, -е. Серебряный съ золотымъ. Червонії черевички на ніжечки, срібло-злотий поясочок на станочок. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СРІБЛО-ЗЛОТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СРІБЛО-ЗЛОТИЙ"
Дієписа́ння, -ня, с. = Дієпись.
За́правки, (вок?, ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежать задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается. Вас. 181.
Мерша́виця, -ці, ж. Мертвоядъ, Silpha. Желех. Вх. Зн. 35.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Перезімуватися, -муюся, -єшся, гл. Пройти зимѣ. Такеньки уся зіма зімська перезімувалася. МВ. (О. 1862. III. 72).
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки. Чуб. VII. 402.
Побруднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать грязнымъ, загрязнить.
Поженитися, -нимося, -теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. Рудч. Ск. І. 86. От поженились вони собі (дівка й парубокъ). Чуб. II. 546.
Поперемащувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и перемастити, но во множествѣ.
Семиразка, -ки, ж. Сѣть, въ 1/4 кв. арш. которой во всѣ стороны помѣщается семь ячей. Вас. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СРІБЛО-ЗЛОТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.