Тлумачення / значення слова "КЛАСТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

класти

Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Руc. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. Н. п. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. Н. п. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7) — вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87. 8) — ко́пу. Копнить. 9) — межу. Проводить межу. Мнж. 26. 10) — нитку. Забрасывать неводъ. Вас. 189. 11) — присади. Прививать прищепы. Шух. І. 110. 12) — скирту. Метать скирду, стогъ. 13) — хату. Строить избу, домъ. Шух. І. 145. 14) — честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. 15) — до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. Н. п. 16) — у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"

Сховати оригінал сторінки

Бандюра, -ри, ж. = бакай 1 = баюра i. Вх. Уг. 226. Cм. банджюр.

повністю...

Верштаб, -бу, м. У овчинниковъ: снарядъ въ видѣ стоящаго одного или двухъ параллельно поставленныхъ шестовъ съ перекладинами, употребляемый для навѣшиванія овчины при ея обработкѣ. Вас. 153. Сумск. у.

повністю...

Вилатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать, О. 1862. V. Кух. 34.

повністю...

Виховати, -ся. Cм. виховувати, -ся.

повністю...

За́пах, -ху, м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487. 2) Родъ желтыхъ грибовъ. Вх. Уг. 239.

повністю...

Индик, -ка, м. Индюкъ, индѣйскій пѣтухъ. Ходить, як индик переяслівський. Ном. Посип индикам, гусям дай. Шевч. 132. Надувся, як индик. Котл. Ен. II. 35.

повністю...

Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.

повністю...

Ночовки, -вок и ночо́вочки, -чок, ж. мн. Ум. отъ ночви. 1) Малое корыто. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Залюбовск.

повністю...

Перелюбки, -бок, ж. мн. = перелюб. — з ким зчиняти. Творить съ кѣмъ прелюбодѣяніе. К. Бай. 75.

повністю...

Хлюпання, -ня, с. Плесканіе.

повністю...