Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Гадзимка, -ки, ж. = адзимка.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас.
Запива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Запивать, запить что нибудь. Запий водою, бо гірке. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Запивать, запить, начать пить, предаваться пьянству. Запив Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. 3) Выпивать, выпить. Могорич запили. Запили сватання.
Ма́мочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Непоказний, -а́, -е́ Невидный, неказистый.
Отягати, -гаю, -єш, сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули.
Помалу нар.
1) Тихонько, осторожно, слегка. Помалу ступайте, пилу не збивайте. Мороз дуже старий чоловік; він як дихне помалу, то й мороз не великий.
2) Тихо. Ой помалу малу, чумаченьку, грай, да не врази мого серденька вкрай.
3) Медленно, не спѣша. Ой ходімо, пане-брате, на той кут помалу. Ні, каже, не біг, — я помалу йшов. Ум. помаленьку, помалесеньку, поманесеньку.
Помокріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ.
Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю.
