Вапняний, -а, -е. Известковый, изъ извести.
Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав.
Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. Громадська Громадська справа. Громадський суд. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Пазити, -зю, -зиш, гл. = пазати. Пазь своє!
Поділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Благослови, Боже... коровай поділити. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. 2) Въ ариѳм.: раздѣлить.
Порозчинювати, -нюю, -єш, гл. = порозчиняти.
Пороспитувати, -тую, -єш, гл. Разспросить (многихъ, о многомъ).
Продрухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Подол. г. За такою роботою продрухався, глянув по боках.
Угодник, -ка, м. Угодникъ.
