Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клацання

Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАННЯ"
Безмежність, -ности, ж. Безграничность, безпредѣльность. Желех.
Борсання, -ня, с. Метаніе въ разныя стороны.
Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. АД. І. 118. Вітрець не віне́. МВ. І. 79.
Гайбуз, -за, м. Раст. Ocimum baxylicum. Вх. Пч. І. 11.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати. Желех.
Медо́ви́й, -а, -е. Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая? Чуб. V. 51.
Насліддя, -дя, с. Наслѣдіе. Таке лукавому насліддя. К. Іов. 45.
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАЦАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.