Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клацання

Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАННЯ"
Базалучча, -ча, с. соб. Разный хламъ. Аф. 291. Там лежало старе залізо, мотузки і усяке базалучча.
Буц! I меж., выражающее столкновеніе лбами. Баран-баран буц! Шейк.
Відгукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відгукнутися, -нуся, -нешся, гл. Откликаться; откликнуться. На моє прохання відгукнулись.
Моло́шничок, -чка, м. Ум. отъ моло́шник.
Обгубитися, -блю́ся, -бишся, гл. Растерять все. На дорозі я зовсім обгубився. Зміев. у.
Обув'я, -в'я, с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7.
Поворкувати, -ку́ю, -єш, гл. Поворковать. Виглянь, голубко, та поворкуєм, та посумуєм. Шевч. 141.
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
Потугонька, -ки, ж. Ум. отъ потуга.
Ротеня, -няти, с. Ротикъ. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАЦАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.