Бучина, -ни, ж. Буковое дерево. Скажи зробити буковую труну. — Де ж тобі. мила, бучини узяти?
Винничка, -ки, ж.
1) Ум. отъ винниця. Винничка — всьому половинничка, млиночок — усьому віночок.
2) Жена винокура.
Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
Кача, -чати, с. (мн. качата и качата. Утенокъ. Гусята, качата гречку поїли. Качка качат вивела. Ум. качатко, качаточко. Хлюпощуться качаточка поміж осокою.
Лепеті́ння, -ня, с. Болтовня.
Нами́стечко, -ка, с. 1) Ум. отъ нами́сто. Лупи мені намистечко на білую шию. 2) При кипѣніи воды пузырьки возлѣ краевъ посуды. Нерве намистечко у чавуні по-над краями, то вже вода починає закипати. З) нами́стечко кува́ти. О кукушкѣ: куковать. Зозуленька... живе собі як панна, гуляє у садку, нічого не псує, по гілечках намистечко кує да скілько літ кому прожить віщує.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти.
Просящий, -а, -е. Просящій, живущій подаяніемъ. Уроди, Боже, на трудящого.... на просящого, на крадящого і на всякую долю.
Травень, -вня, м. Мѣсяцъ май.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.
