Буркуночок, -чка, буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Гуцуля́к, -ка́, м. 1) = Гуцулок. 2) Очень короткій гуцульскій тулупчикъ.
Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Говорить гучно. Разом усі гучно рушили.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Намасти́р, -ра, м. Манастирь.
Окурити, -рю́, -риш, гл. = обкурити.
Потужник, -ка, м. Союзникъ, помощникъ, доставляющій помощь своею силою Редшіде й Кантеміре... ви зорями ясними засияли, Ісламові потужниками стали.
Ревучий, -а, -е. Ревучій. По колізеї ревучим громом пронеслась і стихла буря. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні, було чути, як реве ревучий.
Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.
