Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланятися

Кланятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047 Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. 2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм. Гол. 3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом. Мил. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯТИСЯ"
Бальо, -ля, с. Дѣтск. 1) Баранокъ. Шейк. 2) = гостинець. Желех.
Виспінути, -спіну, -неш, гл. = ви́спіти 2. Кажу йому: не виспінеш туди. Так ні, таки пробі: виспіну ще! та й сидить, базікає, — ну й загаявся. Новомоск. у.
Голендерський, -а, -е. Голландскій.
Дово́дливо нар. Доказательно, убѣдительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.
Збі́га́ти 1, -га́ю, -єш, гл. Сбѣгать. Збігала — свічечку купила. МВ. ІІ. 50.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Озвати, -ся. Cм. озивати, -ся.
Поповештатися, -таюся, -єшся, гл. Много походить, много постранствовать. І поповешталась же сердешна Катря, чужі порош оббиваючи. Морд. Оп. 13.
Тростистий, -а, -е. 1) О конѣ: больной тростю. Черк. у. 2) О растеніи: имѣющій толстый стебель. У оцього ячменю солома не тростиста, а лопушиста. Волч. у.
Червоножовтий, -а, -е. Красно-желтый, оранжевый. Червоножовтий лист (в-осени). Щог. Сл. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.