Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланятися

Кланятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047 Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. 2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм. Гол. 3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом. Мил. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЯТИСЯ"
Вимовчати, -чу, -чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... Рудч. Са. I. 208. 2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.
Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Знудіти, -дію, -єш, гл. Соскучиться, затосковать. Я аж знудів, ждучи вас. Н. Вол. у.
Однолітній, -я, -є. Однолѣтній.
Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне. Чуб. V. 1161.
Понаривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и нарвати, но во множествѣ. Повні пазухи грушок понаривали. Драг. 121. Хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, сиві воли позапрягали. Рудч. Чп. 97.
Роспуківка, -ки, ж. Распустившійся цвѣтокъ. Роспуковка, перва квітка. Г. Барв. 125.
Телеграма, -ми, ж. Телеграмма.
Цабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Поднимать. Желех. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. Желех.ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. Желех. 3) Бранить, ругать. Фр. (Желех.).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.