Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клапати

Клапати, -паю, -єш, гл. Болтать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПАТИ"
Анти́пка, -ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L. ЗЮЗО. I. 132. Анн., 276.
Год, -ду, м. 1) Годъ, Год — великий чоловік. Посл. (Борз. у.). Влітку день — год. Ном. № 12555. Ой гуляв, гуляв бідний козак-нетяга сім год і чотирі. ЗОЮР. І. 200. Сім год баба похмілялась, та з похмілля і вмерла. Ном. № 11-461. Два годи любились вони дуже. Рудч. Ск. І. 78. Другого чи третього году прислав їй гроші, — на второй или на третій годъ прислалъ ей деньги. Харьк. у год. Черезъ годъ. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. Рудч. Ск. І. 72. під год, як до году. Какъ въ какой годъ. Під год (як до году) так і хліб родить. Ном. год-у-год. Изъ года въ годъ. Так год-у-год і живемо, хвалити Господа. Г. Барв. 17. в ряди-годи. Рѣдко, иногда. Ном. № 7734. 2) мн. года. Лѣта. Инший молод годами, та старий літами. Ном. № 2217. года вийшли кому. Достигъ извѣстныхъ лѣтъ. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. Г. Барв. 201. 3) у году бути. Служить по найму на годъ. Борз. у. по годах ходити. Служить пр найму на годъ нѣсколько лѣтъ. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Мил. 202. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Мил. 202. Ум. годок, годочок. Їй дванадцять годочків. МВ. І. 130.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Лу́пкавка, -ки, ж. = лускавка. Желех.
Познущатися, -щаюся, -єшся, гл. Поиздѣваться.
Розмишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл. 1) Размышлять, размыслить. Чуб. V. 302. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати. Чуб. І. 147. 2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв.... Греб. 361.
Свічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку. Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью. Чуб. І. 14. 2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга. Гол. Од. 76. 3)божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. I. 21. Ум. свічечка, свіченька.
Темнісько нар. = темнісінько. Шейк.
Туска, -ки, ж. Тоска, печаль. Як хліба край, так і в хліві рай; а як ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Що пан Біг дав, — за все Богу дякувати, а туск ід собі не пускати. Фр. Пр. 89.
Черствіти, -вію, -єш, гл. Черствѣть. Хліб черствіє. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.