Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випилювати

Випилювати, -люю, -єш, сов. в. випиляти, -ляю, -єш, гл. Выпиливать, выпилить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИЛЮВАТИ"
Вороньок, -нька, м. = воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком. Мир. ХРВ. 139.
Забовтю́ха, -хи = забовтанка.
Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Крисаня, -ні, ж. Шляпа. Мій милий в крисані. Гол. II. 191. Ум. крисанечка. Іздоймила крисанечку та й поцілувала. Гол. І. 229.
Лепти́ця, -ці, ж. Раст. Lychnis. Шух. L 21.
Мли́во, -ва, с. 1) Зерно, приготовленное для помола. І вітер добрий, так млива нема. Оце змелю мішок, то усього млива. Канев. у. У млин я з мливом раз прийшов. Млак. 41. 2) Мука вообще. Нема млива, треба до млина йти. Камен. у. У нас і жмені млива немає. Камен. у. 3) Молотье. Тепер вітер хороший, мливо гарне. Г. Барв. 393.
Незичливий, -а, -е. Недоброжелательный. Співають наші селяне про таємничу, часом незичливу долю. Г. Барв. 377.
Подзюрити, -рю́, -ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ. О. 1862. І. 59.
Помічниця, -ці, ж. Помощница. К. Досв. 220. Мил. 34. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Ум. помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички. Чуб. V. 1182.
Рядняний, -а, -е. Сдѣланный изъ дерюги. На Ковалівці усе дівки да убогії, кроїли дари ряднянії. Чуб. III. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПИЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.