Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випилювати

Випилювати, -люю, -єш, сов. в. випиляти, -ляю, -єш, гл. Выпиливать, выпилить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИЛЮВАТИ"
Байдужний, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 17. Г. Барв. 20.
Виректи, -ся. Cм. вирікати, -ся.
Гідний, -а, -е = годний. Настели мі опанчу, бо я того гідна. Чуб. V. 122.
Засну́лий, -а, -е. Уснувшій. Заснулий на зіму бабак. Ном. № 5491.
Куря, -ря́ти, с. 1) = курча. 2) мн. курята = курчата (Cм. курча 2).
Процокотіти, -кочу, -тиш, гл. = процокотати.
Риньовка, -ки, ж. Горный ключъ. Житом.
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Грин. II. 227. Вклич брата в хату.
Ущикнути, -ну, -неш, гл. Ущемить, прищемить. Дверьми вщипнув. Мнж. 177.
Чистняк, -ку, м. Раст. Stachus recta L. ЗЮЗО. І. 137. Cм. чистець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПИЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.