Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланці

Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦІ"
Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене. Грин. II. 179.
Доро́дний, -а, -е. = дорідний 2. Макс. (1849), 84.
Жовнірува́ння, -ня, с. Солдатская служба.
Запну́ти, -ся. Cм. запина́ти, -ся.
Застраши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Испугаться, устрашиться. Драг. 61.
Моца́рь, -ря́, м. Силачъ. Сідлай мі коня, того моцаря. Kolb. І. 101.
Плавний, -а́, -е́ Пловучій. плавна сітка. Cм. сітка. Вас. 188.
Розщебетати, -чу́, -чеш, гл. Разболтать, разнести. Любив я її півтора року, поки не знали вороги з боку; бо як узнали, розщебетали. Чуб. V. 150.
Стрільня, -ні́, ж. = стрільба 1.
Узбіччя, -чя, с. на узбіччі. Въ сторонѣ. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.